1. Словник жарґонної лексики української мови

баклан

(-а) ч.

1. крим.; зневажл. Молодий, недосвідчений злодій. БСРЖ, 45; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 55.

2. крим. Хуліган. [Кецик:] Ну, нарвались баклани<...>? (Б. Жолдак, Голодна кров). СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 55.

3. мол. Непорядна людина. Баклан — непорядна у всіх відношеннях людина. (КСМС).

4. мол. Ведучий рок-концерту. ПСУМС, 5.

5. мол. Балакуча людина. ПСУМС, 5. // Людина, що наговорює на інших. КСМС.

6. військ. Солдат осіннього призову. Балабін.

7. частіше мн. баклани, -ів; військ.; жарт. Льотчики морської авіації. Балабін; БСРЖ, 45.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баклан — бакла́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. баклан — -а, ч. 1》 Водоплавний птах середньої величини звичайно чорного кольору (з металічним відблиском). 2》 жарг. Прізвисько засудженого за хуліганство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баклан — БАКЛА́Н, а, ч. Водоплавний птах середньої величини родини бакланових звичайно чорного кольору з металічним відблиском. Море ані дихне, як дзеркало: пролетить баклан над морем – і одбивається в воді (М. Словник української мови у 20 томах
  4. баклан — А, ч. 1. Балакуча людина. Що за баклан, перебазарить кого завгодно! 2. Нечесна, підла людина. Вони вовтузяться з тілом того дебелого грінго з центру, якого випадково завалили за те, що обізвав нас «бакланами» (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  5. баклан — БАКЛА́Н, а, ч. Водоплавний птах середньої величини звичайно чорного кольору (з металічним відблиском). Море ані дихне, як дзеркало: пролетить баклан над морем — і одбивається в воді (Коцюб., III, 1956, 133); Страшні, потворні баклани.. Словник української мови в 11 томах