баклан
А, ч.
1. Балакуча людина. Що за баклан, перебазарить кого завгодно!
2. Нечесна, підла людина. Вони вовтузяться з тілом того дебелого грінго з центру, якого випадково завалили за те, що обізвав нас «бакланами» (А. Дністровий).
3. Брехун, людина, що кидає слова на вітер. Не ведись на його слова — він чисто баклан.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- баклан — бакла́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- баклан — -а, ч. 1》 Водоплавний птах середньої величини звичайно чорного кольору (з металічним відблиском). 2》 жарг. Прізвисько засудженого за хуліганство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- баклан — БАКЛА́Н, а, ч. Водоплавний птах середньої величини родини бакланових звичайно чорного кольору з металічним відблиском. Море ані дихне, як дзеркало: пролетить баклан над морем – і одбивається в воді (М. Словник української мови у 20 томах
- баклан — (-а) ч. 1. крим.; зневажл. Молодий, недосвідчений злодій. БСРЖ, 45; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 55. 2. крим. Хуліган. [Кецик:] Ну, нарвались баклани<...>? (Б. Жолдак, Голодна кров). СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 55. 3. мол. Непорядна людина. Словник жарґонної лексики української мови
- баклан — БАКЛА́Н, а, ч. Водоплавний птах середньої величини звичайно чорного кольору (з металічним відблиском). Море ані дихне, як дзеркало: пролетить баклан над морем — і одбивається в воді (Коцюб., III, 1956, 133); Страшні, потворні баклани.. Словник української мови в 11 томах