1. Словник жарґонної лексики української мови

бамбетель

(-тля) ч.; мол.; зах.

1. Ліжко. З однією зустрілися на вечірці, познайомилися, сп'яніли двоє, велике товариство, всі співають, дим коромислом, ми впали з нею, уже не пам'ятаю імені, нізащо не впізнав би її на вулиці, на якийсь старожитній "бамбетель", полизалися, як собаки <...> (С. Процюк, Love story). ПСУМС, 5.

2. Заднє сидіння на автобусі. ПСУМС, 5.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бамбетель — бамбе́тель 1. дерев'яний диван (перев. розсувний)(ср, ст): Тоді все було влаштоване так, що вони їли в кухні. В кухні спала теж тітка на бамбетлю (Тарнавський З.)||слябан ◊ кача́ти яйця по зеле́ному бамбе́тлі вул. Лексикон львівський: поважно і на жарт