бандерша

(-і) ж.; крим. Жінка, яка утримує притон розпусти. Проживши в місті скільки вже років, він навчився розбиратися в жінках — така через півроку потрапляє на панель, за рік, вже дивись, — бандерша (О. Ульяненко, Вогненне око). БСРЖ, 49; СЖЗ, 15; ЯБМ, 1, 61.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me