бандерштад

(-у) ч.; мол.; ірон.

1. Західна Україна. То ми — хлопці з Бандерштаду (з пісні гурту "Брати Гадюкіни").

2. збірн. Мешканці Західної України. Прочунялий, вирує бандерштад, / Горять свічки на ганку держбудинку (П. Вольвач, Кров зухвала).