бецалка
(-и) ж.; мол.; зневажл. Мала за віком дівчина легкої поведінки; молода повія. Аскарид — син номенклатурної шльондри, яка торгує тринадцятилітніми бецалками (О. Ульяненко, Ізгої).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me