бланж

(-а) ч.; мол.; жарт.-ірон. Синяк; забите місце. Слідом за Нєзнайкою іде Сінєглазка. Під очима у неї бланжі (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 64.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me