блат
(-у) ч.; крим.
1. Загальна назва всього злодійського. БСРЖ, 64; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 91.
2. жрм. Знайомство, протекція, підтримка. Спочатку хочеться плакати. Але стримуєш — плакати тут не пасує. Тут пасує мати блат з маслорізом — напихатися маслоцукром і "свіжим" хлібом (Р. Кухарук, Любити хлопчика). СЖЗ, 18; ТСРОЖ, 11; ЯБМ, 1, 91.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блат — блат іменник чоловічого роду знайомство, зв'язки і т. ін., що використовуються в особистих інтересах фам. Орфографічний словник української мови
- блат — -у, ч., фам. Знайомство, зв'язки і т. ін., що використовуються в особистих інтересах. По блату — за протекцією, завдяки знайомству. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блат — БЛАТ, у, ч., розм. Знайомство, зв'язки і т. ін., що використовуються в особистих інтересах. Був блат на все (І. Франко); – Таке скажете, дядьку! – розсудливо мовив племінник. – Хіба без блату в народні [артисти] проб'єшся? (А. Крижанівський). Словник української мови у 20 томах
- блат — У, ч. Протекція, зв'язки, що дають змогу вирішити щось. ◇ По блату — по знайомству. Її синка віддав в дебільну школу / К дегенератам на харчі казенні, / І в циркове училище по блату пристроїв, / Щоб на блазня він учився (Л. Подерев'янський). Словник сучасного українського сленгу
- блат — БЛАТ, у., ч., фам. Знайомство, зв’язки і т. ін., що використовуються в особистих інтересах. Був блат на все (Фр., II, 1950, 354). По бл́ату — за протекцією, завдяки знайомству. — Це я даю Козакову по блату, — висловлювався сержант про себе в третій особі (Гончар, I, 1954, 95). Словник української мови в 11 томах