1. Словник жарґонної лексики української мови

бодяга

(-и) ж.

1. крим. Пістолет. БСРЖ, 68; СЖЗ, 19.

2. крим.; несхвальн. Базіка. БСРЖ, 68; СЖЗ, 19; ЯБМ, 1, 105.

3. крим. Політура. СЖЗ, 19; БСРЖ, 68. // Лак меблевий, сурогат спиртного. БСРЖ, 68; ЯБМ, 1, 105.

4. мол. Горілка. <...> Патріярх Бу-Ба-Бу, тицьнувши пальцем, мовив: Ти, малий, побіжиш сьогодні за водкою". Чимало бодяги було випито з тієї пори (Книжник, 2001, № 1). СЖЗ, 13.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бодяга — бодя́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бодяга — -и, ж. Прісноводна губка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бодяга — БОДЯ́ГА, и, ж., біол. Прісноводна примітивна багатоклітинна тварина, що належить до типу губок. Зимуючі бруньки бодяги мають кулясту форму (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. бодяга — И, ж. 1. Неприємна ситуація, становище. У тому світі ми жерли відгодовану на хавку худобу, своєю чергою відгодовуючи себе на хавчик червам. Така бодяга (Ю. Іздрик). 2. Затягування якоїсь справи. Мені не подобається ця бодяга: навіщо так тягнути? Словник сучасного українського сленгу
  5. бодяга — БОДЯ́ГА, и, ж. (Spongia fluviatilis). Прісноводна губка. Словник української мови в 11 томах
  6. бодяга — Бодяга, -ги ж. Рѣчная губка (водоросль), Spongia fluviatilis L. ЗЮЗО. І. 137. Словник української мови Грінченка