бодяга

И, ж.

1. Неприємна ситуація, становище. У тому світі ми жерли відгодовану на хавку худобу, своєю чергою відгодовуючи себе на хавчик червам. Така бодяга (Ю. Іздрик).

2. Затягування якоїсь справи. Мені не подобається ця бодяга: навіщо так тягнути?

∗∗∗

И, ж.

1. нарк. Суміш-основа для виготовлення наркотику. На підлозі стояла бодяга для майбутнього кайфу.

2. Суміш незрозумілого походження. Не раджу пити цю бодягу...

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бодяга — бодя́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бодяга — -и, ж. Прісноводна губка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бодяга — БОДЯ́ГА, и, ж., біол. Прісноводна примітивна багатоклітинна тварина, що належить до типу губок. Зимуючі бруньки бодяги мають кулясту форму (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. бодяга — (-и) ж. 1. крим. Пістолет. БСРЖ, 68; СЖЗ, 19. 2. крим.; несхвальн. Базіка. БСРЖ, 68; СЖЗ, 19; ЯБМ, 1, 105. 3. крим. Політура. СЖЗ, 19; БСРЖ, 68. // Лак меблевий, сурогат спиртного. БСРЖ, 68; ЯБМ, 1, 105. 4. мол. Горілка. <... Словник жарґонної лексики української мови
  5. бодяга — БОДЯ́ГА, и, ж. (Spongia fluviatilis). Прісноводна губка. Словник української мови в 11 томах
  6. бодяга — Бодяга, -ги ж. Рѣчная губка (водоросль), Spongia fluviatilis L. ЗЮЗО. І. 137. Словник української мови Грінченка