бомжарій

(-ію) ч.; жрм. Те саме, що бомжатник 1. У нас не бомжарій і не витверезник, — кажуть працівники відділення (Поступ, 22.03.2000).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me