1. Словник жарґонної лексики української мови

бомжатник

(-а) ч.

1. жрм. Приймальник-розподільник для бомжів. <...> [жваве босяцьке госрослів'я] дещо естетизоване грамотіями в слідчих ізоляторах, "допрах", таборах, пересильних тюрмах, лагпункатах, бомжатниках <...> (Є. Пашковський, Щоденний жезл); У простолюдді його називають "бомжатник". Офіційно — спецприймальник для утримання заарештованих осіб (УМ, 17.03.2001). БСРЖ, 71.

2. мол. Місце, де збираються й ночують бомжі. — Бомжатник! — вигукнув заїка. — У підвалі! (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). ПСУМС, 9.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бомжатник — А, ч., збірн. 1. Бомжі. 2. Погана компанія. 3. Погане житло. Словник сучасного українського сленгу