бомжиха

(-и) ж.; жрм. Ж. до бомж. Стара пиячка, що опустилася, бомжиха, вона так і не зрозуміла за все своє багатостраждальне життя, які ж такі страшні злочини скоїла, за котрі судді нарекли її рецидивісткою (М. Омельченко, Свято біди); Це Шура-бомжиха, вона несе на собі неймовірних розмірів лантуха (Б. Жолдак, Голодна кров). * Образно. Зима-бомжиха вступила в свої права (День, 26.02.1999).