1. Словник жарґонної лексики української мови

бульбулятор

(-у) ч.; нарк. Пристрій для куріння драпу.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бульбулятор — бульбуля́тор студ. кип'ятильник (Лучук) (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. бульбулятор — А, ч. Пристрій для куріння марихуани. Вони вірили, що міліція ДОБРА, вона захистить їх від злих старших дядьків, а якщо і зловить на вулиці з кишенями, напханими пробитим «планом», то не забере, не викурить сама... Словник сучасного українського сленгу