бульбулятор
А, ч. Пристрій для куріння марихуани. Вони вірили, що міліція ДОБРА, вона захистить їх від злих старших дядьків, а якщо і зловить на вулиці з кишенями, напханими пробитим «планом», то не забере, не викурить сама, і не потрощить змайстрований удома із пляшки «Живчика» кишеньковий бульбулятор, і не посадить до цюпи на невизначений термін, а просто насварить пальцем (Л. Дереш).
◇
Сухий бульбулятор — звичайний бульбулятор (без використання води).
Мокрий бульбулятор — удосконалений бульбулятор із використанням води.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бульбулятор — бульбуля́тор студ. кип'ятильник (Лучук) (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бульбулятор — (-у) ч.; нарк. Пристрій для куріння драпу. Словник жарґонної лексики української мови