1. Словник жарґонної лексики української мови

білуга

(-и) ж.; мол.; жарт. Те саме, що білка. ПСУМС, 8.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білуга — білу́га іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. білуга — БІЛУГА – БІЛУХА Білуга. Риба родини осетрових. Білуха. Ссавець родини дельфінових. Літературне слововживання
  3. білуга — -и, ж. Велика морська риба з родини осетрових; цінна м'ясом та ікрою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. білуга — БІЛУ́ГА, и, ж. 1. Велика хижа промислова риба родини осетрових. Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку .. й білугу (І. Нечуй-Левицький); І ось – з'явилась в морі білуга (З. Тулуб); А у Дніпрі що риба, то білуга (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. білуга — БІЛУ́ГА, и, ж. (Huso huso). Велика морська риба з родини осетрових; цінна м’ясом та ікрою. Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку.. й білугу (Н.-Лев., II, 1956, 222); І ось — з’явилась в морі білуга (Тулуб, Людолови, І, 1957, 291). Словник української мови в 11 томах