1. Словник жарґонної лексики української мови

бімбер

(-у) ч.

1. мол., крим. Самогон. В тяжкі часи воєн чи "сухих" законів розквітав польський бімбер (УМ, 6.09.1999); Колгоспні дядьки<...> пристосовувались підпільно гнати "бімбер-первак" з цукрових буряків, варення, яблук, сливок, вишень, пшениці і так далі (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). ПСУМС, 8; ЯБМ, 1, 84.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бімбер — бі́мбер вул. самогон (ср, ст): Контактувалися також люмпени, яким, як відомо, завжди байдуже, з ким випити “бімбер” (Крушельницька)||баюра, брага, вирвиоко, гара, самограй, шмурдяк Лексикон львівський: поважно і на жарт