випасти

Значення в інших словниках

1. випасти — ви́пасти 1 дієслово доконаного виду від: па́дати ви́пасти 2 дієслово доконаного виду погодувати худобу на пасовиську Орфографічний словник української мови
2. випасти — Ви́пасти. Відбутися (про урочистості, свята тощо). Звісний нам добродій і щирий прихильник народа п. Кароль Давидович, ц[ісарско]-к[оролівский] судия в Бурштині і начальник місцевої сторожи огневої докладає всяких заходів і трудів... Українська літературна мова на Буковині
3. випасти — I див. випадати. II див. випасати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. випасти — ВИ́ПАСТИ¹ див. випада́ти. ВИ́ПАСТИ² див. випаса́ти. Словник української мови у 20 томах
5. випасти — Аю, -аєш, недок., випасти, -ду, -деш, док. 1. Надміру сміятись, реготати. Чого ти випадаєш? Щось смішне з'їв? 2. Бути враженим, спантеличеним чиєюсь недолугістю, тупістю. Він таке сказав, що я просто випала. 3. Бути в захваті. Словник сучасного українського сленгу
6. випасти — випада́ти / ви́пасти з ду́мки (з голови́, з па́м’яті). Зовсім забуватися. Їдемо ми на базар, а в мене ті слова з думки не випадають (І. Нечуй-Левицький); — Щось пам’ятаю... Пам’ятаю... Тільки зовсім було випало з голови (Ю. Фразеологічний словник української мови
7. випасти — ВИПАДА́ТИ (падати з чого-небудь, звідкись назовні), ВИЛІТА́ТИ, ВИРИВА́ТИСЯ, ВИВА́ЛЮВАТИСЯ (під час руху); ВИСКОВЗА́ТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИСЯ рідше, ВИСЛИЗА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИПОРСА́ТИ, ВИПОРСКА́ТИ (ковзаючи, поковзом); ВИСКА́КУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
8. випасти — Ви́пасти, ви́паду, ви́падеш; не ви́падь, не -дьте ви́пасти, ви́пасу, -сеш, -суть; ви́паси, -сіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. випасти — ВИ́ПАСТИ¹ див. випада́ти. ВИ́ПАСТИ² див. випаса́ти. Словник української мови в 11 томах
10. випасти — Ви́пасти см. випадати и випасати. Словник української мови Грінченка