вирубон

(-у) ч.; мол. Стан непритомності, запаморочення. БСРЖ, 116; ПСУМС, 13.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирубон — У, ч. Непритомність, втрата фізичних і психічних сил. Я у вирубоні. ◇ Послати у вирубон. Словник сучасного українського сленгу