вирубон
(-у) ч.; мол. Стан непритомності, запаморочення. БСРЖ, 116; ПСУМС, 13.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирубон — У, ч. Непритомність, втрата фізичних і психічних сил. Я у вирубоні. ◇ Послати у вирубон. Словник сучасного українського сленгу