вирубон

У, ч. Непритомність, втрата фізичних і психічних сил. Я у вирубоні.

Послати у вирубон.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирубон — (-у) ч.; мол. Стан непритомності, запаморочення. БСРЖ, 116; ПСУМС, 13. Словник жарґонної лексики української мови