вогнегасник

Значення в інших словниках

1. вогнегасник — вогнега́сник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. вогнегасник — Огнетушитель — fire extinguisher — Feuerlöscher, Feuerlöschgerät, Feuerlöschapparat — апарат для гасіння пожежі. Являє собою ємкість із запірно-пусковим пристроєм і насадкою для формування струменя. На підприємствах гірн. пром-сті застосовуються... Гірничий енциклопедичний словник
3. вогнегасник — огнегасник, -а, ч. Переносне чи пересувне обладнання для гасіння пожежі за рахунок випускання запасеної вогнегасної речовини. Водний вогнегасник — вогнегасник із зарядом води або води з домішками. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вогнегасник — ВОГНЕГА́СНИК, а, ч. Апарат для гасіння пожежі хімічними засобами. – Дайте розпорядження підготувати помпи, вогнегасники і шлюпки для спуску на допомогу потопаючим (М. Словник української мови у 20 томах
5. вогнегасник — Переносний пристрій для гасіння пожежі; містить резервуар із спеціальною речовиною (або її компонентами), яка викидається при дії в.; розрізняють в.: рідинні (водяні), пінні, снігові, а також хіміч. та порошкові, які застосовуються, зокрема, при загорянні електрообладнання й цінних предметів. Універсальний словник-енциклопедія
6. вогнегасник — ВОГНЕГА́СНИК, а, ч. Апарат для гасіння пожежі хімічними засобами. Кожний комбайн, молотильний та зерноочисний токи повинні бути обладнані засобами протипожежного захисту: вогнегасниками, ящиками з піском (Орг. і технол. Словник української мови в 11 томах