1. Словник української мови в 11 томах

вогнегасник

ВОГНЕГА́СНИК, а, ч. Апарат для гасіння пожежі хімічними засобами.

Кожний комбайн, молотильний та зерноочисний токи повинні бути обладнані засобами протипожежного захисту: вогнегасниками, ящиками з піском (Орг. і технол. тракт, робіт, 1956, 133);

— Дайте розпорядження підготувати помпи, вогнегасники і шлюпки для спуску на допомогу потопаючим (Трубл., II, 1955, 384).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вогнегасник — вогнега́сник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вогнегасник — Огнетушитель — fire extinguisher — Feuerlöscher, Feuerlöschgerät, Feuerlöschapparat — апарат для гасіння пожежі. Являє собою ємкість із запірно-пусковим пристроєм і насадкою для формування струменя. На підприємствах гірн. пром-сті застосовуються... Гірничий енциклопедичний словник
  3. вогнегасник — огнегасник, -а, ч. Переносне чи пересувне обладнання для гасіння пожежі за рахунок випускання запасеної вогнегасної речовини. Водний вогнегасник — вогнегасник із зарядом води або води з домішками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вогнегасник — ВОГНЕГА́СНИК, а, ч. Апарат для гасіння пожежі хімічними засобами. – Дайте розпорядження підготувати помпи, вогнегасники і шлюпки для спуску на допомогу потопаючим (М. Словник української мови у 20 томах
  5. вогнегасник — (-а) ч.; мол. Портвейн. ПСУМС, 15. Словник жарґонної лексики української мови
  6. вогнегасник — Переносний пристрій для гасіння пожежі; містить резервуар із спеціальною речовиною (або її компонентами), яка викидається при дії в.; розрізняють в.: рідинні (водяні), пінні, снігові, а також хіміч. та порошкові, які застосовуються, зокрема, при загорянні електрообладнання й цінних предметів. Універсальний словник-енциклопедія