вообше

вигук; мол., жрм. Вираження будь-якої сильної емоції. <...> так жалко дівчаток, які заробляють п'ять доларів на тиждень, а потім так когось покохають, що вопше (С. Пиркало, Зелена Маргарита); <...> а нарід український зовсім не ясночолий і чорнобривий, як ми ото бачимо на вулицях, — він заздрісний і дурний, як пробка. І мова наша, з'ясовано, не солов'їна. Ну, то вже знаєте, вообше (Книжник, 2001, № 5).