вольняшка
(-и) ч. і ж.; крим., тюр. Вільнонайманий у місцях позбавлення волі. Об'єктом його пристрасті стала "вольняшка" — зубна лікарка із санчастини (А. Шевчук, Чорний човен неволі). БСРЖ, 106; ЯБМ, 1, 186.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me