волосся

Значення в інших словниках

1. волосся — (сукупність волосин)(у чоловіків) чуб, чуприна, шевелюра, (густе а. скуйовджене) кучма, копиця, (кучеряве) кучері, (у жінок — довге заплетене і розплетене) коса (мн. коси/ Словник синонімів Полюги
2. волосся — воло́сся іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
3. волосся — Чуб, чуприна, шевелюра, ВОЛОС, (кучеряве) кучері, (цупке) щетина; (неохайне) патли, пелехи, куштра, жм. грива, з. штим. Словник синонімів Караванського
4. волосся — -я, с., збірн. Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини (перев. про поріст на голові). || Сукупність волосин, що є природним покривом шкіри тварин. Волоссям світити — а) не носити очіпка, не зав'язувати на голові хустки, намітки (про заміжніх жінок); б) залишатися неодруженою. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. волосся — ВОЛО́ССЯ, я, с., збірн. Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини (перев. про поріст на голові). Марина розпустила Христі косу. Густе волосся, як хвиля, падало аж додолу (Панас Мирний); По вулиці .. Словник української мови у 20 томах
6. волосся — Баранці (кучері), буйночуб, буклі, бурці, вимудрішки (завитки), вихор, вихорець, вихри, власи (церк.-сл.), вовна, возлоб'я (волосся над лобом), волосінь (у тварин), волоссячко, ворса (ірон.), гай (волосся в нар. загадці), гичка (ірон. Словник синонімів Вусика
7. волосся — Ниткоподібні рогові утворення епідермісу ссавців; складається із заглибленого у шкіру корінця, верхню частину якого утворює цибулина в., та з волосяного стержня, що росте зі шкіри; виділення сальних залоз, що містяться в корінцях, змащують в. жиром. Універсальний словник-енциклопедія
8. волосся — (аж) ву́ха в’я́нуть (свербля́ть) у кого, рідше кому і без додатка. Кому-небудь неприємно, гидко чути, слухати що-небудь. Говорять увесь час (галичани-емігранти) по-російськи, але з таким “акцентом”, що.. Фразеологічний словник української мови
9. волосся — ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на голові людини), ВО́ЛОС збірн.; ЧУБ, ЧУПРИ́НА, ШЕВЕЛЮ́РА, ЧУ́ПЕР діал. (звич. у чоловіків); КО́СИ (КОСА́) (довге волосся, заплетене й розплетене — звич. Словник синонімів української мови
10. волосся — Воло́сся, -сся, -ссю, -ссям, на -ссі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. волосся — ВОЛО́ССЯ, я, с., збірн. Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини (переважно про поріст на голові). Марина розпустила Христі косу. Густе волосся, як хвиля, падало аж додолу (Мирний, III, 1954, 178); По вулиці.. Словник української мови в 11 томах
12. волосся — Волосся, -ся с. соб. Волоса. Багацько, як у лисого волосся. Ном. № 7710. В його золоте волосся на голові. Рудч. Ск. І. 108. Словник української мови Грінченка