волосся

ВОЛО́ССЯ, я, с., збірн.

Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини (перев. про поріст на голові).

Марина розпустила Христі косу. Густе волосся, як хвиля, падало аж додолу (Панас Мирний);

По вулиці .. ходив середнього росту чоловік, з сивим, коротко обстриженим волоссям на голові (І. Франко);

На шкірі людини в багатьох місцях є волосся. Це залишок суцільного волосяного покриву, який був у далеких предків людини (з навч. літ.);

// Сукупність волосин, що є природним покривом шкіри тварин.

Волосся, що вкриває тіло кроля, захищає його від охолодження (з навч. літ.).

Уклада́ти воло́сся (ко́си) див. уклада́ти¹;

Холо́дне уклада́ння воло́сся див. уклада́ння¹.

◇ (1) [Аж] воло́сся (во́лос, чуб) підніма́ється (підійма́ється, встає́, стає́, лі́зе і т. ін.) / підні́меться (вста́не, ста́не, полі́зе і т. ін.) [вго́ру (догори́, ди́бом, ду́бом, сторч і т. ін.)] кому і без дод. – хто-небудь відчуває великий страх, комусь стає дуже страшно.

[Зачепиха:] Мій батько був з запорожців! Господи! Як почне було розказувать про ту войну [війну], – волосся догори підіймається (М. Кропивницький);

– Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори встає (М. Коцюбинський);

Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко);

Хто спускався на громаку з високої гори?.. Спершу не то спускатись, униз страшно глянути... Як уперше сядеш на громака, як подумаєш, де той у Бога низ, волосся подереться вгору... (Панас Мирний);

Василько похолов з остраху. Волосся полізло догори, серце перестало стукати в грудях (М. Коцюбинський);

“Все, що налипло на йому [велеті], одразу стане руба”... Хлоп'я спинилось. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка);

А ось Іван Рило має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович);

Аж ось .. загавкав собака .. За ним недалеко другий, далі третій, четвертий... Чуб угору поліз у хлопців, і що далі було, – вже вони не пам'ятають (С. Васильченко);

Вони дивились через труп синички на свого капітана з такою ненавистю, що волосся б стало сторч у найхоробрішої людини (О. Довженко);

Яків .. почув моторошний крик. Хоч і не з полохливих був учитель, та волосся само піднялося вгору (М. Стельмах);

Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне, як закомандує – аж волосся догори стало (Ю. Збанацький);

Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало (Ю. Збанацький);

[Аж] ву́ха в'я́нуть (свербля́ть) <[Аж]> воло́сся в'я́не> див. ву́хо;

[Аж (ма́ло не)] рва́ти (де́рти, ску́бти) на собі́ (на голові́) воло́сся (чуб, чу́ба) див. рва́ти;

До си́вого (бі́лого) во́лосу (во́лоса, воло́сся, до сивини́) див. во́лос;

Притяга́ти (притя́гувати) / притягти́ (притягну́ти) за ву́ха (за воло́сся) див. притяга́ти;

Світи́ти / засвіти́ти воло́ссям (во́лосом) див. світи́ти;

(2) Як на доло́ні воло́сся ви́росте, перев. зі сл. буде, ірон. – уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (буде).

– Він [цар] їх зараз у кріпаки поверне, а нас панами поробить... – Це тоді буде, як на долоні волосся виросте, – охолоджує неймовірний (Панас Мирний);

(3) Як у ли́сого воло́сся [на голові́], ірон. – зовсім немає.

Та милосердя в пана як у лисого волосся (з казки);

Сюди, хлопці, повертайте, туди не можна. А щоб вас чорти котили, там же кущів як у лисого волосся на голові (О. Авраменко).