волосся
Баранці (кучері), буйночуб, буклі, бурці, вимудрішки (завитки), вихор, вихорець, вихри, власи (церк.-сл.), вовна, возлоб'я (волосся над лобом), волосінь (у тварин), волоссячко, ворса (ірон.), гай (волосся в нар. загадці), гичка (ірон.: ухопив його за гичку), грива, завивало, завитки, завиточки, завій, йоржик, китки (волосся над вухами), кичка (зібране в пучок волосся), ковтун (жмут збитого волосся), ковтуння, ковтяк, ковтях, ковуря, коса, коси, космаки, косми, кошлатиннє, кошлатиння, куделиця, куделя, кудель, кудер, кудйр, кудла, кудлай, кудли, кужелиця, купра ("Ти козак, тільки купра не так"), кустри, кустрі, кучер, кучери, кучерики, кучері, кучерявчики, кучма, куштра, куштри, липіш (зліплений жмут волосся), ліс (у загадці), локони, мичка (ірон.), муцики (волосся закручене й зачесане на скронях, начіс (волосся, начесане на лисий лоб), оселедець (козацький), пакоси (рідке волосся), патлашки, патли, пелехи, перманенти (жарт.), перука (штучне волосся), селезень (діал.), трава (в нар. загадці), чалма, чілка, чілочка, чуб, чубайка, чубар, чубець, чубик, чубисько, чубище, чублик, чубок, чубочок, чубчик, чупер, чуприк, чуприна, чупринка, чупринонька, чуприночка, шевелюра, шерстка (в тварин), шерсть, шиньйон (накладне волосся), щетина
Фразеологічні синоніми: їжачок на голові; копиця волосся; копиця на голові; левина шевелюра; лев'яча шевелюра; мишачий хвіст (тонка кіска); сніп волосся; стіжок волосся
Значення в інших словниках
- волосся — (сукупність волосин)(у чоловіків) чуб, чуприна, шевелюра, (густе а. скуйовджене) кучма, копиця, (кучеряве) кучері, (у жінок — довге заплетене і розплетене) коса (мн. коси/ Словник синонімів Полюги
- волосся — воло́сся іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- волосся — Чуб, чуприна, шевелюра, ВОЛОС, (кучеряве) кучері, (цупке) щетина; (неохайне) патли, пелехи, куштра, жм. грива, з. штим. Словник синонімів Караванського
- волосся — -я, с., збірн. Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини (перев. про поріст на голові). || Сукупність волосин, що є природним покривом шкіри тварин. Волоссям світити — а) не носити очіпка, не зав'язувати на голові хустки, намітки (про заміжніх жінок); б) залишатися неодруженою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волосся — ВОЛО́ССЯ, я, с., збірн. Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини (перев. про поріст на голові). Марина розпустила Христі косу. Густе волосся, як хвиля, падало аж додолу (Панас Мирний); По вулиці .. Словник української мови у 20 томах
- волосся — син. стріха, хайр. Словник жарґонної лексики української мови
- волосся — Ниткоподібні рогові утворення епідермісу ссавців; складається із заглибленого у шкіру корінця, верхню частину якого утворює цибулина в., та з волосяного стержня, що росте зі шкіри; виділення сальних залоз, що містяться в корінцях, змащують в. жиром. Універсальний словник-енциклопедія
- волосся — (аж) ву́ха в’я́нуть (свербля́ть) у кого, рідше кому і без додатка. Кому-небудь неприємно, гидко чути, слухати що-небудь. Говорять увесь час (галичани-емігранти) по-російськи, але з таким “акцентом”, що.. Фразеологічний словник української мови
- волосся — ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на голові людини), ВО́ЛОС збірн.; ЧУБ, ЧУПРИ́НА, ШЕВЕЛЮ́РА, ЧУ́ПЕР діал. (звич. у чоловіків); КО́СИ (КОСА́) (довге волосся, заплетене й розплетене — звич. Словник синонімів української мови
- волосся — Воло́сся, -сся, -ссю, -ссям, на -ссі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- волосся — ВОЛО́ССЯ, я, с., збірн. Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини (переважно про поріст на голові). Марина розпустила Христі косу. Густе волосся, як хвиля, падало аж додолу (Мирний, III, 1954, 178); По вулиці.. Словник української мови в 11 томах
- волосся — Волосся, -ся с. соб. Волоса. Багацько, як у лисого волосся. Ном. № 7710. В його золоте волосся на голові. Рудч. Ск. І. 108. Словник української мови Грінченка