волосся
ВОЛО́ССЯ, я, с., збірн. Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини (переважно про поріст на голові).
Марина розпустила Христі косу. Густе волосся, як хвиля, падало аж додолу (Мирний, III, 1954, 178);
По вулиці.. ходив середнього росту чоловік, з сивим, коротко обстриженим волоссям на голові (Фр., IV, 1950, 243);
На шкірі [людини] в багатьох місцях є волосся.. Це залишок суцільного волосяного покриву, який був у далеких предків людини (Анат. і фізіол. люд., 1957, 135);
// Сукупність волосин, що є природним покривом шкіри тварин.
Волосся, що вкриває тіло кроля, захищає його від охолодження (Зоол., 1957, 134).
◊ Воло́ссям світи́ти:
а) не носити очіпка, не зав’язувати на голові хустки, намітки (про заміжніх жінок).
Волоссям світить, простоволоса ходить, неначе дівка (Н.-Лев., III, 1956, 94);
б) залишатися неодруженою;
Воло́сся рва́ти (де́рти) [на голові́ (на собі́)] — бути в розпачі, впадати у відчай.
Дидона гірко заридала, І з серця аж волосся рвала (Котл., І, 1952, 83);
Воло́сся стає́ (ста́ло, ста́не) ди́бом (ду́бом);
Воло́сся вору́шиться (заворуши́лось і т. ін.) — стає (стало, стане) дуже страшно.
В очах у неї іскри заграли, волосся дибом стало, руки як простягла, та й не зведе їх (Кв.-Осн., II, 1956, 457);
Притяга́ти (притягти́) за воло́сся див. притяга́ти;
Тоді́, як (коли́) на доло́ні воло́сся ви́росте — ніколи не буде.
— Це тоді буде, як на долоні волосся виросте, — охолоджує неймовірний (Мирний, II, 1954, 66);
Шви́дше на доло́ні воло́сся ви́росте — ніколи не буде.
Значення в інших словниках
- волосся — (сукупність волосин)(у чоловіків) чуб, чуприна, шевелюра, (густе а. скуйовджене) кучма, копиця, (кучеряве) кучері, (у жінок — довге заплетене і розплетене) коса (мн. коси/ Словник синонімів Полюги
- волосся — воло́сся іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- волосся — Чуб, чуприна, шевелюра, ВОЛОС, (кучеряве) кучері, (цупке) щетина; (неохайне) патли, пелехи, куштра, жм. грива, з. штим. Словник синонімів Караванського
- волосся — -я, с., збірн. Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини (перев. про поріст на голові). || Сукупність волосин, що є природним покривом шкіри тварин. Волоссям світити — а) не носити очіпка, не зав'язувати на голові хустки, намітки (про заміжніх жінок); б) залишатися неодруженою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волосся — ВОЛО́ССЯ, я, с., збірн. Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини (перев. про поріст на голові). Марина розпустила Христі косу. Густе волосся, як хвиля, падало аж додолу (Панас Мирний); По вулиці .. Словник української мови у 20 томах
- волосся — син. стріха, хайр. Словник жарґонної лексики української мови
- волосся — Баранці (кучері), буйночуб, буклі, бурці, вимудрішки (завитки), вихор, вихорець, вихри, власи (церк.-сл.), вовна, возлоб'я (волосся над лобом), волосінь (у тварин), волоссячко, ворса (ірон.), гай (волосся в нар. загадці), гичка (ірон. Словник синонімів Вусика
- волосся — Ниткоподібні рогові утворення епідермісу ссавців; складається із заглибленого у шкіру корінця, верхню частину якого утворює цибулина в., та з волосяного стержня, що росте зі шкіри; виділення сальних залоз, що містяться в корінцях, змащують в. жиром. Універсальний словник-енциклопедія
- волосся — (аж) ву́ха в’я́нуть (свербля́ть) у кого, рідше кому і без додатка. Кому-небудь неприємно, гидко чути, слухати що-небудь. Говорять увесь час (галичани-емігранти) по-російськи, але з таким “акцентом”, що.. Фразеологічний словник української мови
- волосся — ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на голові людини), ВО́ЛОС збірн.; ЧУБ, ЧУПРИ́НА, ШЕВЕЛЮ́РА, ЧУ́ПЕР діал. (звич. у чоловіків); КО́СИ (КОСА́) (довге волосся, заплетене й розплетене — звич. Словник синонімів української мови
- волосся — Воло́сся, -сся, -ссю, -ссям, на -ссі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- волосся — Волосся, -ся с. соб. Волоса. Багацько, як у лисого волосся. Ном. № 7710. В його золоте волосся на голові. Рудч. Ск. І. 108. Словник української мови Грінченка