1. Словник жарґонної лексики української мови

волосатий

(-ого) мол.

1. Неформал з довгим волоссям. БСРЖ, 105; ПСУМС, 15.

2. Надійний (про людину). Волосатий чувак. ПСУМС, 15.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волосатий — волоса́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. волосатий — -а, -е. Покритий волоссям. || Який густо заріс волоссям. || Який має довге волосся на голові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волосатий — ВОЛОСА́ТИЙ, а, е. 1. Покритий волоссям. Морок у глибині віків. Дикі волосаті люди крадькома пробираються первісним лісом (С. Добровольський); На вершинах Паміру альпіністи розшукували волосату снігову людину (М. Руденко); Волосатий був Книш страшенно. Словник української мови у 20 томах
  4. волосатий — А, -е. Надійний. Гарний, волосатий варіант. ◇ Волосата рука — надійна людина, протекція. Словник сучасного українського сленгу
  5. волосатий — ВОЛОСА́ТИЙ, а, е. Покритий волоссям. На вершинах Паміру альпіністи розшукували волосату снігову людину (Руд., Остання шабля, 1959, 568); // Який густо заріс волоссям. Бугров.. наставив проти вогню широкі волосаті груди, що розривалися з кашлю (Мик. Словник української мови в 11 томах