врубатися
(-аюся, -аєшся) недок., у що.
1. мол., жрм. Розуміти щось. — Якщо чесно, я й ще досі не врубаюсь, що відбувається (М. Бриних, Голосіння з-під снігу); — Стій, подруго, а чого це ти питимеш моє пиво, я не врубався? (Б. Жолдак, Бог буває); Відтоді я довго не врубався у японське мистецтво й літературу зокрема (Книжник, 2001, № 18). БСРЖ, 110; ПСУМС, 16.
2. муз. Підключати інструменти. Якщо всі нарешті врубилися, починаємо. ПСУМС, 16.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- врубатися — вруба́тися 1 дієслово недоконаного виду заглиблюватися вруба́тися 2 дієслово недоконаного виду рубаючи, поранитися Орфографічний словник української мови
- врубатися — I див. врубуватися. II див. урубатися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- врубатися — ВРУБА́ТИСЯ¹ див. вру́буватися. ВРУБА́ТИСЯ² див. уруба́тися¹. Словник української мови у 20 томах
- врубатися — ПОРА́НИТИСЯ (заподіяти собі рану, рани), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, УШКРЯ́БНУТИСЯ (ВШКРЯ́БНУТИСЯ) (звич. не сильно); УРІ́ЗАТИСЯ (ВРІ́ЗАТИСЯ), ПОРІ́ЗАТИСЯ (чимось гострим); УРУБА́ТИСЯ (ВРУБА́ТИСЯ) (рубаючи). Словник синонімів української мови
- врубатися — ВРУБА́ТИСЯ¹ див. вру́буватися. ВРУБА́ТИСЯ² див. уруба́тися¹. Словник української мови в 11 томах