1. Словник жарґонної лексики української мови

відлити

(віділлю, віділлєш) док.; мол., жрм. Справити малу нужду. Нестерпно хочу відлити (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 405.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлити — відли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відлити — див. відливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлити — ВІДЛИ́ТИ див. відлива́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. відлити — Аю, -аєш, недок., відлити, віділлю, віділлєш, док. Про процес сечовиділення (частіше про чоловіків). Відливши, в обох випадках дідусі ховали свої мертві кавалки м'яса у ширінку, заправлялись, озирались і, поохкуючи... Словник сучасного українського сленгу
  5. відлити — ВИЛИВА́ТИ (видаляти рідину з посуду, заглибини, приміщення тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ВИХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); ВИБО́ВТУВАТИ (бовтаючи); ВИПЛІ́СКУВАТИ (різкими рухами); ВИЧЕ́РПУВАТИ (черпаючи чим-небудь); ВИБИРА́ТИ (за кілька або багато прийомів)... Словник синонімів української мови
  6. відлити — Відли́ти, віділлю́, віділлє́ш, віділлє́, -ллю́ть; відли́й, -ли́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відлити — ВІДЛИ́ТИ див. відлива́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. відлити — Відлити, -ся см. відливати, -ся. Словник української мови Грінченка