відліт
(-льоту) ч.; мол.; схвальн. Те, що викликає захоплення, схвалення. Рок-н-рол — це відліт, кайф, травичка, секс, бухло <...> (В. Неборак, Повернення в Леополіс). БСРЖ, 405.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відліт — відлі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відліт — -льоту і -лету, ч. Дія за знач. відлетіти 1). На відльоті — збоку, осторонь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відліт — ВІДЛІ́Т, льо́ту і ле́ту, ч. Дія за знач. відліта́ти¹ і відлеті́ти. Позлітавшися у зграї, різне птаство молоде в крилах сили набирає і відльоту в вирій жде (Н. Словник української мови у 20 томах
- відліт — на відльо́ті. 1. Осторонь, далеко від інших. Був на одльоті хуторок (І. Котляревський); — Ми от з сином побудувалися на відльоті... Ні село, ні місто: бозна-що (І. Муратов). 2. На певній відстані від чого-небудь, не прилягаючи до чогось. Фразеологічний словник української мови
- відліт — Відлі́т, -ле́ту; -ле́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відліт — ВІДЛІ́Т, льо́ту і ле́ту, ч. Дія за знач. відлеті́ти 1. Коли ці птахи [чайки] летять далеко в море-буде тиха, ясна погода, а поквапливий їх відліт з моря віщує бурю (Наука.. Словник української мови в 11 томах
- відліт — Відліт, -льоту м. Отлетъ, улетаніе. Словник української мови Грінченка