гевало
(-а) с. і ч.; мол. Те саме, що гевал. Суламітку забрав якийсь гевало, Кармен мого столика проігнорувала, повії в білих шортиках відважив Ноу (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me