гей

(-я) ч.; гом., жрм. Гомосексуаліст. Бійка почалась після того, як Льюїс звинуватив Рахмана у тому, що той "переступив" межу, заявивши по радіо, що Льюїс — "гей". Хасім відповів, що не називав його "геєм", а лише сказав, що він повівся, як "гей", коли подав на нього в суд (ВЗ, 3.09.2001); Як правило, стриптизер має бути мужнім, як для виступу перед жінками, так і перед геями (ПіК, 1999, № 34). БСРЖ, 124.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гей — гей вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гей — I виг. 1》 Спонукальне слово, яким підганяють волів, корів або коней. 2》 Уживається як оклик у звертанні. 3》 Уживається як заклик, заохочення до дії. 4》 Виражає піднесення, захоплення чим-небудь. 5》 Пісенний вигук. II гея, ч. Гомосексуаліст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гей — ГЕЙ¹, ГЕЙ-ГЕ́Й, виг. 1. Уживається як окрик, яким підганяють волів, корів і коней. Гей, гей, гей, мій чорний воле! Нива довга, в стернях поле... (Я. Щоголів); – А ореш бувало – у дві ж пари завжди, вже не боїшся, що пристануть: “гей та гей” (А. Словник української мови у 20 томах
  4. гей — Я, ч. Гомосексуаліст. Словник сучасного українського сленгу
  5. гей — Гей!, гей-ге́й! виг.; ге́й же, ге́й то Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гей — ГЕЙ, виг. 1. Спонукальне слово, яким підганяють волів, корів або коней. Гей, гей, гей, мій чорний воле! Нива довга, в стернях поле… (Щог. Словник української мови в 11 томах
  7. гей — Гей! I меж. 1) Понуканье для воловъ, коровы: прямо впередъ. Воликів за налигач.... та й гей! соб! цабе! помаленьку. Рудч. Ск. II. 142. 2) Эй, ну! Гей, хлопці, до роботи! А гей, княгине, давай козакам вечерять. К. ЧР. 217. Словник української мови Грінченка