гей
ГЕЙ, виг.
1. Спонукальне слово, яким підганяють волів, корів або коней.
Гей, гей, гей, мій чорний воле! Нива довга, в стернях поле… (Щог., Поезії, 1958, 62);
— А ореш бувало — у дві ж пари завжди, вже не боїшся, що пристануть: "гей та гей" (Головко, II, 1957, 50).
2. Уживається як оклик при звертанні.
— Гей, музо, панночко цнотлива, Ходи до мене погостить! (Котл., І, 1952, 233);
— Гей! ти! — гукнув голова. — Відчини! Чув? Чіпко! (Мирний, II, 1954,184);
Спершу їхали тихо, але от не стерпів Давид — гукнув Якимові: гей, гей, а нехай лиш торкають! (Головко, II, 1957, 186).
3. Уживається як заклик, заохочення до дії.
— Гей, хто зо мною вийде битись. Покуштувати стусанів? (Котл., І, 1952, 93);
Гей до мене! Є у мене І варене й печене (Гл., Вибр., 1957, 287);
— Гей, більше лісу Батьківщині! — Лунав клич по Верховині. — Бо для радянських це будов! (Рильський, Сад… 1955, 83).
4. Виражає піднесення, захоплення чим-небудь.
Гей, степи-поля, розкіш моя!.. (Коцюб., І, 1955, 181);
— Гей, шаленая пісне! І в кого вдалась ти така непокірна? (Л. Укр., І, 1951, 193);
Гей, свободо ж моя, ти рум’яна та руса! Довгождане щастя українця й білоруса (Тич., II, 1957, 14).
5. Пісенний вигук.
Гей, коню, гей, не одставай! Гей, коню, коню, поспішай! (Метл. і Кост., Тв., 1906, 369);
Оживляєм гори, води, вибудовуєм заводи, ростемо ж ми, гей! (Тич., І, 1957, 167);
За горою, гей, за кам’яною Нас Ватутін кликав серед бою (Мал., Чотири літа, 1946, 73).
Значення в інших словниках
- гей — гей вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- гей — I виг. 1》 Спонукальне слово, яким підганяють волів, корів або коней. 2》 Уживається як оклик у звертанні. 3》 Уживається як заклик, заохочення до дії. 4》 Виражає піднесення, захоплення чим-небудь. 5》 Пісенний вигук. II гея, ч. Гомосексуаліст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гей — ГЕЙ¹, ГЕЙ-ГЕ́Й, виг. 1. Уживається як окрик, яким підганяють волів, корів і коней. Гей, гей, гей, мій чорний воле! Нива довга, в стернях поле... (Я. Щоголів); – А ореш бувало – у дві ж пари завжди, вже не боїшся, що пристануть: “гей та гей” (А. Словник української мови у 20 томах
- гей — Я, ч. Гомосексуаліст. Словник сучасного українського сленгу
- гей — (-я) ч.; гом., жрм. Гомосексуаліст. Бійка почалась після того, як Льюїс звинуватив Рахмана у тому, що той "переступив" межу, заявивши по радіо, що Льюїс — "гей". Словник жарґонної лексики української мови
- гей — Гей!, гей-ге́й! виг.; ге́й же, ге́й то Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гей — Гей! I меж. 1) Понуканье для воловъ, коровы: прямо впередъ. Воликів за налигач.... та й гей! соб! цабе! помаленьку. Рудч. Ск. II. 142. 2) Эй, ну! Гей, хлопці, до роботи! А гей, княгине, давай козакам вечерять. К. ЧР. 217. Словник української мови Грінченка