гей-гей
ГЕЙ-ГЕ́Й, виг., підсил. Те саме, що гей 3, 4.
Вставай, старий [Дніпро],.. на твоїх же берегах новий дали порядок люди. Дихнуло з півночі і з півдня, з заходу і сходу. Ану ж за руки всі, гей-гей! (Тич., І, 1957, 112);
До танцю вітер грає, І свище і луна … Гей-гей, як плига човник! Весела ніч, бучна! (Л. Укр., IV, 1954, 96).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me