1. Словник жарґонної лексики української мови

глюк

(-у) ч.

1. нарк., крим. Галюцинації. Десь опівночі, коли публіка вкінець розійшлася від нескінченного потоку шампанського, стався колективний глюк (МТ, 1999, № 16); Переходить натужний ваш "глюк" / В круглі вірші із мила, та ви пишете знову (П. Вольвач, Марґінеси). БСРЖ, 128; ПСУМС, 17; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 230.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глюк — -у, ч., жарг., спец. Збій у комп'ютерній системі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. глюк — ГЛЮК, у, ч., жарг. 1. Галюцинація, міраж (звичайно викликані алкоголем або наркотиками). – Чого ти будеш із ним говорити? Він тепер з головою у своїх глюках і просто не бачить нас... (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. Глюк — Глюк прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  4. глюк — А, ч. 1. Галюцинація. Він тепер з головою у своїх глюках і просто не бачить нас (Ю. Андрухович). ◇ Ловити глюки — марити, галюцинувати. 2. Помилка, непорозуміння. Так вийшло через глюки, які іноді стаються у кожного (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу