глюк
ГЛЮК, у, ч., жарг.
1. Галюцинація, міраж (звичайно викликані алкоголем або наркотиками).
– Чого ти будеш із ним говорити? Він тепер з головою у своїх глюках і просто не бачить нас... (Ю. Андрухович);
Зовсім вже дивний глюк: поділене на дві половинки обличчя, жіноча та чоловіча, інь та янь, одне подібне до мами, друге своїми рисами нагадує Олега... (А. Кокотюха);
Я не повірив жодному його слову. Не варто було й слухати, зразу ясно – глюки опіатника (Л. Дереш).
2. Неполадка, збій, помилка (перев. про комп'ютерну програму, комп'ютер).
Не можна розглядати ізольовано глюки комп'ютера лише як програмні помилки без врахування можливих збоїв самого пристрою (із журн.);
Слово “глюк” (походить від “галюцинація”, прийшло з жаргону наркоманів) зараз широко вживається в комп'ютерному жаргоні (із журн.).
Значення в інших словниках
- глюк — -у, ч., жарг., спец. Збій у комп'ютерній системі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Глюк — Глюк прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- глюк — А, ч. 1. Галюцинація. Він тепер з головою у своїх глюках і просто не бачить нас (Ю. Андрухович). ◇ Ловити глюки — марити, галюцинувати. 2. Помилка, непорозуміння. Так вийшло через глюки, які іноді стаються у кожного (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- глюк — (-у) ч. 1. нарк., крим. Галюцинації. Десь опівночі, коли публіка вкінець розійшлася від нескінченного потоку шампанського, стався колективний глюк (МТ, 1999, № 16); Переходить натужний ваш "глюк" / В круглі вірші із мила, та ви пишете знову (П. Словник жарґонної лексики української мови