глюкагон
ГЛЮКАГО́Н, у, ч., фізл.
Гормон підшлункової залози, який бере участь у регуляції вуглеводного обміну в організмі людини і тварин.
Стимулюючи у печінці розщеплення глікогену, глюкагон підвищує вміст цукру в крові (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глюкагон — -у, ч. Гормон підшлункової залози. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глюкагон — глюкаго́н [від грец. γλυκύς – солодкий і го(рмо)н] гормон підшлункової залози. Бере участь у регуляції вуглеводного обміну в організмі людини й тварин. Підвищує концентрацію цукру в крові. Словник іншомовних слів Мельничука
- глюкагон — Гормон, антагоніст інсуліну; див. гормони. Універсальний словник-енциклопедія