глюкагон
Гормон, антагоніст інсуліну; див. гормони.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глюкагон — -у, ч. Гормон підшлункової залози. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глюкагон — ГЛЮКАГО́Н, у, ч., фізл. Гормон підшлункової залози, який бере участь у регуляції вуглеводного обміну в організмі людини і тварин. Стимулюючи у печінці розщеплення глікогену, глюкагон підвищує вміст цукру в крові (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- глюкагон — глюкаго́н [від грец. γλυκύς – солодкий і го(рмо)н] гормон підшлункової залози. Бере участь у регуляції вуглеводного обміну в організмі людини й тварин. Підвищує концентрацію цукру в крові. Словник іншомовних слів Мельничука