глючити

(-чить) недок.

1. безос., кого; мол. Про появу легких галюцинацій під дією наркотику, хвороби чи втоми. Здалося, що побачила подружку, а то глючить (Запис 2001 р.). БСРЖ, 129; ПСУМС, 17.

2. комп. Працювати з перебоями (про програму). Взяти хоча б цю антологію, вражену бацилою постмодерності: для поданих у ній текстів створено цілу ОС (операційну систему), яка глючить набагато помітніше, ніж Windows 2000 (Книжник, 2001, № 8). * Образно. Чи можна загадати бажання, якщо сидиш між двома програмістами? — Можна! Тільки глючити буде (СМ, 23.03.2001). БСРЖ, 129.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глючити — -чить, жарг., спец. Мати збої у роботі (про комп'ютерну систему). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. глючити — ГЛЮ́ЧИТИ, чить, недок., жарг. 1. безос. Про хворобливий стан, звичайно викликаний алкоголем або наркотиками. Мене знову глючить (Л. Дереш); – Думаєш, мене глючило? (Ю. Андрухович). 2. Працювати з помилками, збоями (перев. Словник української мови у 20 томах
  3. глючити — Ить, 3-я ос. одн., недок. Працювати зі збоями (про комп'ютер). Комп'ютер глючить конкретно (Інтернет). Увага! Сайт працює в тестовому режимі, тому часом може неслабо глючити (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу