глючити
ГЛЮ́ЧИТИ, чить, недок., жарг.
1. безос. Про хворобливий стан, звичайно викликаний алкоголем або наркотиками.
Мене знову глючить (Л. Дереш);
– Думаєш, мене глючило? (Ю. Андрухович).
2. Працювати з помилками, збоями (перев. про комп'ютерну програму, комп'ютер).
Якщо комп'ютер глючить, потрібно здійснити його діагностику (із журн.);
Глючить мобільний телефон? Ми Вам допоможемо! (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глючити — -чить, жарг., спец. Мати збої у роботі (про комп'ютерну систему). Великий тлумачний словник сучасної мови
- глючити — Ить, 3-я ос. одн., недок. Працювати зі збоями (про комп'ютер). Комп'ютер глючить конкретно (Інтернет). Увага! Сайт працює в тестовому режимі, тому часом може неслабо глючити (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- глючити — (-чить) недок. 1. безос., кого; мол. Про появу легких галюцинацій під дією наркотику, хвороби чи втоми. Здалося, що побачила подружку, а то глючить (Запис 2001 р.). БСРЖ, 129; ПСУМС, 17. 2. комп. Працювати з перебоями (про програму). Словник жарґонної лексики української мови