1. Словник жарґонної лексики української мови

голка

1

(-и) ж.

1. крим. Ніж, шило. БСРЖ, 229; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 385.

2. крим., нарк. Шприц. БСРЖ, 229; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 385.

3. нарк. Внутрішньовенне вживання наркотиків. БСРЖ, 229.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голка — го́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири го́лки Орфографічний словник української мови
  2. голка — [голка] -лкие, д. і м. -лц'і, мн. -лки, -лок дв'і голкие Орфоепічний словник української мови
  3. голка — -и, ж. 1》 Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. 2》 Загострений на кінці металевий стрижень різного спеціального призначення. 3》 Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. 4》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. голка — ГО́ЛКА, и, ж. 1. Тонкий металевий стрижень для шиття з гострим кінцем і вушком, у яке всиляється нитка. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голку, протягла нитку, та й забула узлика зав'язати (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. голка — И, ж., див. сидіти (на голці). Словник сучасного українського сленгу
  6. голка — (на дереві), глиця, голочка, колючка, хвоїна, хвоїнка, шпилечка, шпилька, шпичак, шпичечка, шпичка Словник синонімів Вусика
  7. голка — го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. 1. Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Всі нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев’яному помості витинає духовик (М. Рудь). Фразеологічний словник української мови
  8. голка — ГО́ЛКА (для шиття); ГЛИ́ЦЯ (дерев'яна велика). Знайшла (Марія) голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити (А. Головко). ГО́ЛКА (колючка хвойної рослини), ХВОЇ́НА, ШПИ́ЛЬКА. Словник синонімів української мови
  9. голка — Го́лка, -лки, -лці; голки́, голо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. голка — ГО́ЛКА, и, ж. 1. Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голку, протягла нитку, та й забула узлика зав’язати (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  11. голка — Голка, -ки ж. 1) Игла, иголка. Місячно, хоч голки збірай. Ном. № 592. Гола голка. Игла безъ нитки. Черном. 2) голки заганяти. Запускать шпильки. Почне їй голки заганяти.... все про хлопців їй плеще. Мир. Пов. І. 119. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце. Мир. Пов. І. 119. Словник української мови Грінченка