гопота

(-и) ж., збірн.; мол.; несхвальн. Аґресивно налаштовані підлітки. БСРЖ, 134; ПСУМС, 18.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гопота — И, ж., збірн. Вуличні хулігани. Їм нічого не варто зібрати місцеву гопоту і натравити їх на делегацію. Словник сучасного українського сленгу