гірчичник
(-а) ч.; спорт. (футб.). Жовта картка, яка фіксує попередження судді гравцеві. Невеличка суперечка біля воріт — і ось суддя показує "гірчичник"... хоча я не бачу ніякого порушення правил (С. Пиркало, Зелена Маргарита). БСРЖ, 136.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гірчичник — гірчи́чник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гірчичник — -а, ч. 1》 Листок паперу або шматок тканини, покритий гірчичним порошком із клейкою речовиною; використовується як лікувальний засіб, що викликає приплив крові. 2》 жарг. У футболі – жовта картка, що її суддя матчу показує гравцеві як попередження за грубе порушення правил гри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гірчичник — ГІРЧИ́ЧНИК, а, ч. Лист паперу, покритий шаром гірчичного порошку, який викликає приплив крові та чинить болезаспокійливу і протизапальну дію. Словник української мови у 20 томах
- гірчичник — Гірчи́чник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гірчичник — ГІРЧИ́ЧНИК, а, ч. Листок паперу або шматок тканини, покритий гірчичним порошком з клейкою речовиною; використовується як лікувальний засіб, що викликає приплив крові. Баба Федора ставила гірчичники, прикладала старому до грудей клунок з розпареними висівками (Донч., III, 1957, 107). Словник української мови в 11 томах