1. Словник жарґонної лексики української мови

даун

1

(-а) ч. мол.; несхвальн., ірон. Дурна, некмітлива людина. Давн (даун) — у студентських колах цим поняттям позначають людей, які конкретно гальмують<...>. (Синопсис станіславський необов'язковий); [Самітник:] А мене мати завжди називала дауном (А. Дністровий, Учитель). БСРЖ, 147; ПСУМС, 20.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. даун — -а, ч., розм. Людина, хвора на одну з форм олігофренії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. даун — А, ч. Дурень. Дауни роблять телебачення. Дауни ним насолоджуються (Д. Корчинський). Вася — на морозі, даун вузьколобий (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу