даун
да́ун
-а, ч., розм.
Людина, хвора на одну з форм олігофренії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- даун — А, ч. Дурень. Дауни роблять телебачення. Дауни ним насолоджуються (Д. Корчинський). Вася — на морозі, даун вузьколобий (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
- даун — 1 (-а) ч. мол.; несхвальн., ірон. Дурна, некмітлива людина. Давн (даун) — у студентських колах цим поняттям позначають людей, які конкретно гальмують<...>. (Синопсис станіславський необов'язковий); [Самітник:] А мене мати завжди називала дауном (А. Дністровий, Учитель). БСРЖ, 147; ПСУМС, 20. Словник жарґонної лексики української мови