дезик

(-а) ч.

1. мол. Дезодорант. БСРЖ, 151; ПСУМС, 20.

2. Те саме, що дезовик. ПСУМС, 20.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дезик — У, ч. Дезодорант, Піжон дешевий, подумала ти, прикусивши посмішку, провінційний фраєр, ич як нарцисично задбаний — біленький комірчик з-під светра, доглянуті нігті (це в художника!), неміцний, якраз у міру, запах дезику (О. Забужко). Словник сучасного українського сленгу