дезик
(-а) ч.
1. мол. Дезодорант. БСРЖ, 151; ПСУМС, 20.
2. Те саме, що дезовик. ПСУМС, 20.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дезик — У, ч. Дезодорант, Піжон дешевий, подумала ти, прикусивши посмішку, провінційний фраєр, ич як нарцисично задбаний — біленький комірчик з-під светра, доглянуті нігті (це в художника!), неміцний, якраз у міру, запах дезику (О. Забужко). Словник сучасного українського сленгу