дезик
У, ч. Дезодорант, Піжон дешевий, подумала ти, прикусивши посмішку, провінційний фраєр, ич як нарцисично задбаний — біленький комірчик з-під светра, доглянуті нігті (це в художника!), неміцний, якраз у міру, запах дезику (О. Забужко).
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дезик — (-а) ч. 1. мол. Дезодорант. БСРЖ, 151; ПСУМС, 20. 2. Те саме, що дезовик. ПСУМС, 20. Словник жарґонної лексики української мови