депресняк

(-у) ч.; мол., нарк., інтел. Депресія; стан депресії. Коли про це думаєш, стає спершу прикро, потім нудно, а потім взагалі навалює густий, шаблезубий депресняк (Книжник, 2001, № 13). БСРЖ, 154; ПСУМС, 21.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. депресняк — ДЕПРЕСНЯ́К, у́, ч., жарг. Те саме, що депре́сія 1. Челядюк скаржився на депресняк (С. Процюк). Словник української мови у 20 томах
  2. депресняк — У, ч. 1. Депресія. Хоча десь на денці Артурової душі залишалося малесеньке місце для сум 9яття: непокоїла думка про те, що — раніше чи пізніше — їх усе одно доведеться ховати, тобто ще по разу переживати всі ці депресняки й безодні (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу